top of page
  • Writer's pictureS Hong


Updated: Apr 8, 2022

Dr. Oksana Kuzmenko

Folk art of the first phase of the current Russian-Ukrainian war is a powerful wave of new verbal and verbal-visual texts of various genres. Among them are the most active groups of the genres: proverbs, slogans and Internet-memes, jokes, humorous orders and satirical stanzas, prayers, authorial (often anonymous) poems, narratives about prophetic dreams, stories-memoirs about the bombing, about refugees, the road of escape.

Anthropologists and culturologists are also interested in purely visual forms: posters, caricatures, cartoons, stickers, which may contain inscriptions with signs of folklority.

The bright flash of creative activity of people from different social strata of the population of Ukraine testifies to the deep roots of the Ukrainian folklore tradition and its unique potential strength, in particular in the field of historical military folklore. This is evidence of one of the most constructive methods of overcoming psychological trauma through ridicule of evil, or verbalizingthe experience of fear and pain.

Folklorists have long observed the replacement of old traditional matrices of the spread of texts "from oral to written" on various models of folklore transmission, the inclusion of individual creativity in the folklore environment with the subsequent folklorization of authorial texts.

The newly created texts about the Orange Revolution, Euromaidan and the Revolution of Dignity, as well as texts that reflect the history of the hybrid Russian-Ukrainian war that began in 2014 are an example of these systemic changes in the early XXI century in the folklore process. It is on this material that Yaryna Zakalska singled out three types of transmission: linear, integrated and mediated by digital communication, which is becoming increasingly popular. The folklore of the Maidans already has a research assessment both in Ukraine (works by Olesya Britsina, Natalia Lysyuk, Olena Chebanyuk, Lyudmila Ivannikova) and an abroad. Next is a new layer of folklore, which will undoubtedly surpass all previous ones.

I want to emphasize that all the manifestations of new creativity mentioned here are genetically related to the epic Cossack tradition, but more – to the military Ukranian Sich Riflemen and Ukranian Insurgent Army folklore of the 20-th century.

For example, the folklorized image of the leader S. Bandera (and a very popular current song ‘Our father Bandera, and Ukraine – mother’,, whose mythologizing became the basis of the meme let us recall: ‘Friends! Please do not spread information about Stepan Andriyovych Bandera!’ This is a reply to the phrase of the pro-Kremlin protege, the Chairman of Chechnya Ramzan Kadyrov from March 12, 2022: ‘I call to hunt for the head of the main enemy of the Russian people, Stepan Bandera’.

New times have made adjustments primarily in the forms of expression and speed of transmission of folklore and with signs of folklore texts. The enduring folklore discourse of popular protest and resistance of Ukrainians to unacceptable political decisions of the authorities or aggressive actions of the enemy remains unchanged.

In the first days of the war, various anonymous texts of humorous and satirical content began to appear on social networks, in particular on Facebook. Short sentences with rhetorical pointe questions, mini-dialogues, which express the main pressing problems of the first days of the war. Should I stay at home or should I flee my native home to stay safe? Should I join Territorial Defense Forces and learn to defend myself by all available means.

In each text, the key content component is the optimistic charge and the motif of armed defense. New folklore samples are folk wisdom, based on the experience of many generations of Ukrainian peasants who defended their long-suffering land from invaders, including the Russian occupiers by all means (even pitchforks). Modern historical folklore was formed on the basis of several powerful military experiences in the fight against the enemy-Moskal: feat of Ukranian Sich Riflemen in World War I, the Ukrainian Revolution and peasant uprisings led by chieftains 1917-1921 and World War II, which led to the national liberation war of the Ukrainian Insurgency Army in the 1940s–1960s.

It was in the traditions of insurgent folklore that the image of the unconquered banderivets (the socionim from last name ‘Bandera’: According to historical folktales he hid a machine gun in the garden for the future needs. For example of a new joke:

- Neighbor, are you going to run away?

- Where should I run away to?

I have chickens, pigs, a vegetable garden… a pitchfork and a machine gun…

Proverbs and sayings have become one of the most productive folk genres among military newly-created texts. They are a fact of the living vernacular. There are already several thematic blocks of paremias:

1) about the enemy-Moskal ("rusnya", "orc"): "No metter how much you feed the orc, he keeps looking at the Hague" (as “No metter how much youfeed the wolf, he keeps looking at the forest”).

2) about clever gypsies: "Why are you looking at me the way a gypsy would look at an APC (armored personnel carrier)?"; "Rich as a gypsy with APC" (according to stories about how gypsies stole a Russian armored personnel carrier);

3) about military skills: "Measure seven times, shoot once" (as “Measure seven times, cutonce”);

4) about rear work: "Not saint weave safety nets " (as “Not saint make crockes”);

5) on defense and the army: "God saves a careful person, and the Territorial Defense Forces –a civilian", "You can see how rich one is by the Bayraktars he owns"

6) about unconquered Ukraine: "Ukraine is near, but hard to bite off" (meaning ‘to annex a terrytory’).

According to the origin and method of creating proverbs are original (authorial) and adaptations, which are in a majority. The material for adaptations are folk proverbs, which have long been known and popular in the modern speech of Ukrainians. For example:

"My house is on the outskits – I don't know” (meaning ‘care) → "My house is on the outskits – I'm the first to shoot putin"; "If you youself called a mushroom – climb into borsch" → " If you youself called a moskal – climb into the body bag"; "Water does not flow under a lying stone" → "Water does not flow under a lying rusnya", "It is easier to beat a father" → "It is good to beat a group and a moskal".

Revisions are based on the replacement of the key word. Thus, we can identify several central tokens that are the defining images of military folklore: moskal, putin, safety net, Territorial Defense Forces, Gypsies, Bayraktar, Ukraine and others.

Replaced words make it possible not only to make a logical emphasis on a new word, but also to identify its semantic potential. For example, the saying "Every russian praises his swamp" comes from the invariant "Every frog praises its swamp." Here the implicit comparison of the enemy-invader with the frog is obvious. This expands the paradigm of meaning in the stereotypical image of the enemy-moskal, as I wrote in several folkloristic studies and my monograph ‘Dramatic Human Existence in Ukrainian Folklore: Conceptual Forms of Expression (the period of WWI and WWII)’ Lviv, 2018,

Folk opinion was and remains the same that the ‘moskal’ (and now ‘orc’, ‘rusnya’) is ‘sneaky’ (insidious, wily), ‘wild’, ‘terrible’ (cruel), ‘dark’ (uneducated).

Dr. Oksana Kuzmenko

Ph.D. in Filology/Folklore Studies

Leading Research Associate, Senior Scholar

of the Department of Social Anthropology

The Ethnology Institute

National Academy of Sciences of Ukraine

Chair Commissin on Folklore

The Shevchenko Scientific Society


1. Вони не знали, що февраль українською ЛЮТИЙ (27.02.2022)

2. Конотопські відьми працюють

3. «Ми боремось не тому, що ненавидимо…» Роман Шухевич

4. От тобі, жінко, мова, стріляй із неї …

5. Т. Шевченко «От тому в лихі години…» (9.03.2022)

6. Титулка журналу «Локальна історія» № 1 2022, присвяченого Степанові Бандері. Автор: Сергій Майдуков.

7. «Вас тут не стояло»

8. Карикатура Юрія Журавля «А вам казали не НА…» (10.03.2022)

9. Байрактар! Козак Мамай. Illustration: Bright Arts (19.03.2022)

10. Говори українською, бо ворог не може (5.03.2022)




Українська народна творчість першої фази триваючої російсько-української війни – це потужна хвиля нових вербальних та вербально-візуальних текстів різних жанрів. Серед них найбільш активними є такі групи жанрів: прислів’я, приказки і слогани, інтернет-меми, анекдоти, жартівливі замовляння і сатиричні монострофи, молитви, авторська (нерідко анонімна) поезія, наративи про віщі сни, оповідання-меморати про пережите бомбардування, про біженство, про дорогу порятунку.

Антропологи та культурологи фіксують суто візуальні форми: плакати, карикатури, шаржі, наклейки, які також містять написи, що мають ознаки фольклорності.

Яскравий спалах творчої активності людей з різних соціальних прошарків населення України та її регіонів свідчить про глибокі корені української фольклорної традиції та її унікальну потенційну силу, зокрема у царині історичного мілітарного фольклору. Фольклорна новотворчість є також одним з найбільш конструктивних методів подолання психологічної травми через висміювання зла, або проговорювання пережитого досвіду страху і болю.

Фольклористи тривалий час спостерігають заміну давніх традиційних матриць поширення творів «від усного до писемного» на різні моделі фольклорної трансмісії, інклюзію індивідуальної творчості у фольклорне середовище з подальшою фольклоризацією авторських текстів. Прикладом цих системних змін початку ХХI ст. у фольклорному процесі є новотвори про Помаранчеву революцію, про Євромайдан та Революцію Гідності, а також тексти, які відображають історію гібридної російсько-української війни, яка розпочалася у 2014 році. Саме на цьому матеріалі Ярина Закальська виділила три типи трансмісії: лійнійну, інтегральну та опосередковану засобами цифрової комунікації, яка все більше набирає популярності. Фольклор Майданів вже має дослідницьку оцінку і в Україні (праці Олесі Бріциної, Наталі Лисюк, Олени Чебанюк, Людмили Іваннікової та ін.) і за кордоном. На черзі – новий пласт фольклору, який, без сумніву, перевершить попередні.

Я хочу наголосити, що згадані прояви новотворчості генетично споріднені із епічною козацькою традицією, але більше – із воєнним стрілецьким та повстанським фольклором ХХ ст. Згадаймо, до прикладу, фольклоризований образ ватажка Бандери (і дуже популярну сьогодні пісню «Батько наш Бандера, Україна – мати»), міфілогізація якого стала основою стійкого апелятиву: «Друзі! Прохання не поширювати інформацію про Степана Андрійовича Бандеру!» Мем сформувався як репліка на макабричну фразу прокремлівського ставленика, Голови Чечні Рамзана Кадирова від 12 березня 2022 р.: «Призываю охотиться на голову главного врага русского народа, Степана Бандеру».

Новий час вніс корективи у форми вираження та швидкість поширення фольклорних творів та текстів з ознаками фольклорності. Незмінним залишається тривкий фольклорний дискурс народного протесту та спротиву українців неприйнятним політичним рішенням влади чи загарбницьким діям жорстокого і брехливого ворога.

З перших днів війни у соцмережах, зокрема на сторінках Фейсбук, почали з’являтися різні анонімні тексти жартівливого та сатиричного змісту. Короткі речення з риторичним запитанням-пуантом, міні-діалоги, в яких виражено головні насущні проблеми перших днів війни: залишатися, утікати з рідного дому заради безпеки дітей, вступати в тероборону і вчитися захищатися усіма доступними засобами.

У кожному тексті ключовим змістовим компонентом є оптимістичний заряд й мотив збройного захисту рідного краю. Нові фольклорні зразки є народною мудрістю, в основі якої досвід багатьох поколінь українських селян, які усіма засобами (навіть вилами) захищали свою багатостраждальну землю від загарбників, у тому числі від російського окупанта. Історичний фольклор новітнього часу сформувався на основі кількох потужних воєнних досвідів боротьби з ворогом-москалем: стрілецького чину у Першу світову війну, Української революції та селянських повстань під проводом отаманів та Другої світової війни, яка зумовила національно-визвольну війну та Руху Опору 1940-1960-их років під проводом Української повстанської армії (УПА).

Саме на традиціях повстанського фольклору актуалізувався образ нескореного бандерівця (народний соціонім до позначення прихильників та помічників УПА), який заховав на городі кулемет на майбутні потреби.

Приклад нового жарту:

- Сусіде, Ви тікати будете?

- А куди мені тікати?

У мене кури, свині, город… вила, кулемет…

Прислів’я і приказки стали одним з найпродуктивніших фольклорних жанрів серед воєнних новотворів. Вони є фактом живої й багатої народної мови. Вже зараз можна виділити кілька тематичних блоків паремій:

1) про ворога-москаля («русня», «орк»): «Скільки орка не годуй, а він в Гаагу дивиться»,

2) про кмітливих циган: «Що ти на мене дивишся, як циган на БТР?», «Багатий, як циган на БТРи» (за оповіданнями про те, як цигани викрали російський БТР);

3) про військову вправність: «Сім раз відмір, один раз стріляй»;

4) про тилову працю: «Не святі сітки плетуть»;

5) про оборону та військо: «Береженого Бог береже, а цивільного- тероборона», «Видно пана по Байрактарах».

6) про непокорену Україну: «Близько Україна, та не вкусиш»

За походженням і способом творення приказки є оригінальні (авторські) та переробки, яких більшість. Основою переробок стали давно відомі й популярні у сучасному мовленні українців народні приказки. Наприклад: «Моя хата скраю – нікого не знаю → «Моя хата скраю, перша в Путіна стріляю»; «Назвався грибом – лізь у борщ» → «Назвався москалем – лізь в мішок»; «Під лежачий камінь вода не тече» → «Під лежачу русню вода не тече», «Гуртом і батька легше бити» → «Гуртом і москаля добре бити».

Переробки ґрунтуються на заміні опорного слова. Таким чином можна виділити кілька центральних лексем, які є визначальними образами воєнного фольклору: москаль, Путін, сітка (захисна), тероборона, цигани, Байрактар, Україна та ін.

Спостерігаємо іманентну відкритість приказок і прислів’їв до смислових й стилістичних змін. Заміни дають можливість зробити не тільки логічний наголос на новому слові, але також виявити його семантичний потенціал, подвійні смисли. Наприклад, приказка «Кожен росіянин своє болото хватить» походить з інваріанту «Кожна жабасвоє болото хвалить». Очевидне порівняння ворога-загарбника із жабою, а російської землі – з болотом. Заміна одного лексичного компонента на основі асоціації розширює парадигму негативних значень стереотипного образу ворога-москаля. Про фольклорну версію цього образу мені довелося писати раніше у фольклористичних студіях та монографії «Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світової війн)» (Львів, 2018). Народна оцінка була і залишається однаковою, що москаль (а тепер «орк», «русня») – «підлий» (підступний), «дикий», «страшний» (жорстокий), «темний» (неосвічений).

Оксана Кузьменко

провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології,

докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця,

Інституту народознавства НАН України

Голова Комісії фольклористики НТШ


Recent Posts

See All


bottom of page