top of page
  • Writer's pictureS Hong

Spring rituals of Ukrainians through the prism of the Russian-Ukrainian war

(review of Internet resources)

By Dr. Lesya Horoshko-Pohoretska

The spring calendar and everyday rituals of Ukrainians are a set of ceremonial acts, which are used to celebrate important holiday points for this season, as well as worldviews and beliefs that became the basis of symbolic actions of this time. Under conditions of military threat, which poses a risk to human life and destroys or may destroy its established way of life, which, in turn, leads to the loss of traditional patterns of behavior and, consequently, to uncertainty, the endangered person begins to understand the world around in traditional symbols and practices that are organic and deeply rooted for her. Usually this tool is amplified by the ironic perception of certain events, their ridicule, which helps a person to go through the trials of new living conditions and express their attitude to them.

The new phase of the Russian-Ukrainian war, which began in 2014, occurred on February 24, 2022, when the faithful of the Eastern rite were preparing for Lent. And from February 28 to March 6 they should have traditionally celebrated Shrovetide (Masnytsia, Kolodij, kolodka, Zapusty, Pushchennia, Nizhkovi (Hyzhkovi) zahovyny). Then the farewell to the ferial («fat») food was reconsidered in the preparation of «Molotov cocktail» («Bandera smoothie»), which includes «butter».

The expansion of the permanent field of meanings also touched the traditional greeting that Ukrainians say on Palm Sunday, striking each other with a consecrated willow: «I do not beat – the willow beats, from now on in a week – Easter». The usual congratulatory formula has been supplemented with a military component: «I beat, and the willow beats…», «I do not beat –Bayraktar beats…».

Holy Week – the last before Easter – is dedicated to preparing for the big holiday, so the rituals of this time are full of cleansing customs (washing family members, confession, cleaning the house), as well as instructions for cooking ceremonial meals. Examples of the new «reading» of Holy Weekrites are the dismantling on Holy Thursday of the Soviet memorial «Eternal Fire» in Drohobych in Lviv region, «baking» Easter cakes («paska») and «orcs» (Muscovites, Russians, enemies), as well as preparing «jellied meat» («holodets’») from a two-headed cock, which is a replica of the coat of arms of the Russian Federation.

In the context of active hostilities in Ukraine, Internet memes added military accents to the «filling» of the Easter basket: instead of or next to traditional dishes, bullet-proof vests, «Molotov cocktails», «Javelins», «Bayraktars», etc. are «placed» here.

However, the Ukrainian Easter symbol of the Easter egg («pysanka», «krashanka») was most actively worked up. In the context of the Easter game «Navbytky» («bytky», «v motsaka», «beating eggs»), during which participants knock Easter eggs, and the winner is the one whose egg remained intact, the symbol of the Ukrainian egg becomes the equivalent of strength. That's why the Ukrainian Easter egg is capable of defeating even a Russian tank. Further development of the symbol complements a number of Internet memes with «steel» eggs of Azovstal defenders, as well as «armed» eggs or eggs-grenades.

A touch to this semantic palette can be considered a humorous interpretation of the specific Ukrainian letter «Ї» as the letter «with two eggs» (O. Kuzmenko writes about some linguistic aspects of modern folklore).

An organic component of the traditional rituals of Ukrainians, including spring, is the veneration of deceased ancestors. And through the usual celebration of Leading Sunday as a day of commemoration of the dead the average Internet user perceives the arrival in Lviv of Hollywood actress, UN Goodwill Ambassador for Refugees Angelina Jolie. Her visit to Ukraine during the funeral period is ambiguously played out in the context of Lara Croft's role as a tomb robber.

Instead, the modern time offers a completely unambiguous vision for the iconographic image of St. George, who kills a snake. Usually a saint destroys a snake or dragon, which, according to the ideas of our ancestors, closed the water, and thus endangered life itself. However, today the traditional canvas is titched with the latest meaning, where the image of a demonic being appears Putin, whose death is associated with the possibility of the whole world to live and develop.

Even the initial cursory review of a number of the latest folklore texts and Internet images shows a clear appeal to the traditional symbols and models of celebrating the holidays of the national calendar, which, in turn, unfold in the latest plane.


Lesya Horoshko-Pohoretska

Candidate of Historical Sciences (= Ph.D. in History / Ethnology Studies)

Senior Research Associate

Department of Ethnology of Modernity

Institute of Ethnology

National Academy of Sciences of Ukraine


Journalist, Presenter of heading «My own shirt» («Svoja sorochka») on the radio

station «L`vivs`ka Khvylia»


1. До речі, сьогодні почалася Масляна (1.03.2022)

2. І Я б'ю, і Верба б'є… (10.05.2022)

3. Не я б'ю, «Верба» б'є… (10.05.2022)

4. Ду ю спік паски? (11.05.2022)

5. Скоро когут піде на холодець (24.04.2022)

6. Великодній кошик 2022 (11.05.2022)

7. «Битву яєчками ми вже виграли»

8. Христос Воскрес, воскресне й Україна! Українські меми до Великодня 2022 |

9. В українців не б’ються! Українські меми до Великодня 2022 | (10.05.2022)

10.Українська писанка міцніше рашистського танка (10.05.2022)

11. Azovstal Українські меми до Великодня 2022 | (10.05.2022)

12. Христос Воскрес! З Великоднем!

13. Писанки-гранати Українські меми до Великодня 2022 | (10.05.2022)

14. І пам’ятайте, друзі мої… (6.05.2022)

15. До Львова на поминальну неділю… (30.04.2022)

16. Юрій Змієборець (6.05.2022)


Весняна обрядовість українців крізь призму російсько-української війни (огляд інтернет-ресурсів)

Весняна календарно-побутова обрядовість українців – це сукупність обрядових чинностей, за допомогою яких відзначаються важливі для цього сезону святкові віхи, а також світоглядних уявлень і вірувань, що стали підґрунтям символічних дій цього відтинку часу. В умовах військової загрози, котра створює ризики для життя людини, а, отже, руйнує чи може зруйнувати її усталений уклад життя, що, своєю чергою, призводить до втрати традиційних моделей поведінки, а відтак – до невизначеності, загрожена особа починає осмислювати навколишнє у традиційних символах і практиках, котрі для неї є органічними і глибоко вкоріненими. Зазвичай цей інструмент посилюється іронічним сприйняттям певних подій, їхнім висміюванням, що допомагає людині пройти крізь випробування нових умов життя і висловити своє ставлення до них.

Нова фаза російсько-української війни, котра розпочалась у 2014 р., припала на 24 лютого 2022 р., коли віряни східного обряду готувалися до початку Великого посту, а з 28 лютого до 6 березня мали традиційно відзначати Масницю (Масляну, Колодія, колодку, Запусти, Пущення, Ніжкові (Гишкові) заговини). Відтак прощання зі скоромною («масною») їжею переосмислилось у приготування «коктейлю Молотова» («Бандерівського смузі», «Бандера-смузі»), до складу якого входить «масло».

Розширення сталого поля смислів торкнулося й традиційного привітання, яке українці виголошують на Вербну неділю, вдаряючи один одного освяченою вербою: «Не я б’ю – верба б’є, віднині за тиждень – Великдень». Так, узвичаєна вітальна формула поповнилась мілітарною складовою: «І я б’ю, і верба б’є…», «Не я б’ю – Байрактар б’є…».

Страсний тиждень – останній перед Великоднем –– присвячений приготуванню до великого свята, тому обрядовість цього часу рясніє очисними звичаями (вмивання членів сім’ї, сповідь, очищення оселі), а також настановами щодо приготування обрядових страв. Прикладами нового «прочитання» чинностей Страсного тижня є демонтаж у Чистий четвер радянського меморіалу «Вічний вогонь» у м. Дрогобич на Львівщині, «випікання» паски (обрядового хліба) й «орків» (москалів, росіян, ворогів), а також приготування «холодцю» (м’ясної страви) із двоголового півня, котрий є реплікою на герб Російської Федерації.

В умовах активних воєнних дій на теренах України інтернет-меми додали мілітарні акценти й до «наповнення» великоднього кошика: замість або поряд із традиційними стравами сюди «вкладають» бронежилети, «коктейлі Молотова», «Джавеліни», «Байрактари» тощо.

Проте найактивніше пропрацювався український великодній символ писанки-крашанки. У контексті великодньої гри «Навбитки» («битки», «в моцака», «биття яєць»), під час якої учасники цокаються крашанками, а переможцем стає той, чиє яйце вціліло, символ українського яйця стає відповідником сили. Так, українська крашанка здатна здолати навіть російський танк. Подальше розпрацювання символу поповнює низку інтернет-мемів «сталевими» яйцями захисників «Азовсталі», а також «озброєними» яйцями чи писанками-гранатами.

Мазком до цієї смислової палітри можна вважати й жартівливе потрактування питомо української літери «ї» як букви «з двома яйцями» (про деякі мовні аспекти новітнього фольклоротворення пише О. Кузьменко).

Органічною складовою традиційної обрядовості українців, зокрема й весняної, є пошанування померлих пращурів. І саме через узвичаєне відзначення Провідної неділі як дня поминання померлих пересічний інтернет-користувач сприймає приїзд до Львова голлівудської акторки, посла доброї волі ООН у справах біженців Анджеліни Джолі. Її відвідини України у поминальний період двозначно обігруються в контексті ролі Лари Крофт як розкрадачки гробниць.

Натомість цілком однозначне бачення новітній час пропонує для іконографічного образу святого Юрія, котрий убиває змія. Узвичаєно святий знищує змія чи дракона, котрий, згідно з уявленнями наших пращурів, зачинив воду, а отже, поставив під загрозу саме життя. Проте нині традиційна канва прошивається новітнім смислом, де в образі демонічної істоти постає В. Путін, з чиєю смертю пов’язується можливість усього світу жити і розвиватися.

Навіть первісний побіжний огляд ряду новітніх фольклорних текстів та інтернет-зображень засвідчує виразну апеляцію до традиційних символів і моделей відзначення свят народного календаря, котрі, своєю чергою, розгортаються у новій площині.

Леся Горошко-Погорецька

Кандидатка історичних наук

Старша наукова співробітниця відділу етнології сучасності

Інституту народознавства НАН України

Журналістка, ведуча рубрики «Своя сорочка» на радіо «Львівська хвиля»


Recent Posts

See All
bottom of page