Search
  • S Hong

День, який змінив усе

Updated: Apr 8

Др Оксана Баранівська

Країна у центрі Європи з багатими традиціями, своєю мовою, історією і культурою, працьовитими людьми, природними багатствами, родючими ґрунтами. Країна, яка мирно співіснувала з іншими країнами, на нікого не нападала. Та ось на північ від цієї країни – України – з’явився він, монстр, українофоб путін, для якого ідея «русского мира» (читай – знищення України) – це його ідея фікс, що її почав утілювати ще вісім років тому. Якщо до лютого 2022 року для багатьох країн світу війна на Донбасі була локальним російсько-українським конфліктом, а то й внутрішнім, то з 24 лютого почалася відкрита агресія путінської росії, нестримання якої може призвести до трагічних наслідків не тільки у Європі, але й у світі.



Чи до 24 лютого 2022 хтось міг передбачити, а то й навіть подумати, що в добу інтернет-технологій, розвиненої індустрії тощо в центрі Європи розгориться війна на очах усього світу? Мабуть, ні. Але Росія вкотре вирішила випробувати реакцію НАТО і ЄС, робила і робить усе, що хоче, а Україна й надалі в огні. Навколо нас самі спостерігачі, глибоко занепокоєні і стурбовані, бо не хочуть ризикувати. Сьогодні, як ніколи, є актуальними рядки з вірша українського поета Олександра Олеся:


Коли Україна в нерівній борьбі

Вся сходила кров’ю і слізьми стікала

І дружної помочі ждала собі,

Європа мовчала (1931).


Країна-агресорка надалі нехтує міжнародним правом, убиває мирних жителів, а західні лідери бояться вступати в будь-який конфлікт, щоб не розпочати Третьої світової. На цю тему вже серед простого народу поширені жарти (в новому фольклорі): «От ми з вами, куме, й дожили до Третьої світової. – Та яка ж вона світова, коли воюють лише дві країни. – А отака: Московія воює з усім світом, а Україна – за увесь світ».


Уже понад місяць триває війна (це навіть не війна, це геноцид українського народу, адже війна має свої правила). Місяць, синонімом якого є нещастя, сирени, укриття, вибухи, стрілянина, сльози, вбивства, ґвалтування, катування, мародерство, рани – фізичні і душевні.


Бородянка, Буча, Волноваха, Гостомель, Ізюм, Ірпінь, Маріуполь, Харків, Херсон, Чернігів. Якщо хтось, зокрема з іноземців, раніше чув тільки про обласні центри – Харків, Херсон і Чернігів, можливо, також про портове місто Маріуполь, то тепер кожен знає про Бучу та Ірпінь, бо таких звірств, які там відбувалися, навіть не побачиш у найcтрашніших фільмах жахів. Колись нас могли лякати кінокадри чи фотографії з часів Другої світової чи подій в Афганістані, викликані захопленням влади талібами, однак російське «визволення» України від... (невідомо від чого чи кого) не можна з нічим порівняти. Буча вже стала такою узагальненою назвою територій, на яких російські окупанти скоюють масові вбивства і злочини.


За 42 дні війни Україну покинули понад 4,1 млн українців (з них понад 2 млн дітей). Іноді з одним рюкзаком на плечах і дитиною на руках або у візку довелося і надалі доводиться втікати від цього страхіття. Сьогодні їм усім надано прихисток у багатьох країнах. Та думками і серцем вони в Україні: з чоловіками, батьками і братами, які захищають свої рідні землі, з друзями, яким не вдалося або які й не хотіли виїхати. Але переважна більшість хоче повернутися в Україну, і частина все-таки повертається.


Війна триває, та росія вже програла. І не йдеться про те, що покарана санкціями. Ні. За спортивною термінологією – забила гол у власні ворота (навіть хет-трик!): ті російськомовні українці, яких начебто росія визволяла, починають переходити на українську, на 577% зросла у світі кількість охочих вивчити українську мову (за даними платформи Duolingo), а вся Україна – теперішнє і майбутні покоління – зненавиділа росію і все з нею пов’язане.


Чи варто прив’язуватися до дат? Мабуть, ні, але... 24 в історії незалежної України може перейти до статусу дат із символічним значенням: 24 серпня 1991 року Україна здобула незалежність, і на карті Європи з’явилася нова велика самостійна держава; 24 жовтня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Заяву про без’ядерний статус України, а 24 лютого 2022 року Україна як самостійна держава мала бути знищена (26 лютого о 8 годині ранку прокремлівське інформаційне агентсво РИА новости повідомило про повернення України до росії, до русского мира. Посилання на текст додається нижче). Мала бути... Але бореться, тримається, місцями палає. Вистоїть і переможе, можливо, 24 – котрогось найближчого місяця. Дива трапляються, і вірмо в них. Слава Україні!


Джерела:

  1. Анекдоти нашої перемоги. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3428749-anekdoti-nasoi-peremogi11.html

  2. Петр Акопов, Наступление России и нового мира. https://web.archive.org/web/20220226224717/https://ria.ru/20220226/rossiya-1775162336.html

  3. Михайло Загородній, У застосунку для вивчення мов кількість охочих опанувати українську зросла на 577%. https://life.pravda.com.ua/society/2022/04/5/248115/

  4. Олександр Олесь, Пам’ятай. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13543

Images:

  1. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3428749-anekdoti-nasoi-peremogi11.html

  2. https://tsn.ua/ato/u-deyakih-gromadah-zberigayetsya-gumanitarna-katastrofa-yaka-situaciya-u-kiyivskiy-oblasti-6-kvitnya-2030146.html

  3. https://www.bbc.com/news/world-europe-60970818

  4. https://news.yahoo.com/photos-mariupol-before-the-war-183153935.html

  5. https://cdn.jwplayer.com/v2/media/n0ZX54ZS/poster.jpg



Др Оксана Баранівська

професор кафедри україністики

Інституту східнослов’янської філології

Ягеллонського університету

(Краків, Польща)

https://ifw.filg.uj.edu.pl/en_GB/

oksana.baranivska@uj.edu.pl



255 views